Language/Turkish/Grammar/Nouns/uk
![Armenian](/image/flag/lang/Language_7.gif)
![Bulgarian](/image/flag/lang/Language_22.gif)
![Chinese, Mandarin (simplified)](/image/flag/lang/Language_28.gif)
![Chinese, Mandarin (traditional)](/image/flag/lang/Language_171.gif)
![Croatian](/image/flag/lang/Language_31.gif)
![Czech](/image/flag/lang/Language_32.gif)
![Dutch](/image/flag/lang/Language_34.gif)
![English](/image/flag/lang/Language_36.gif)
![Finnish](/image/flag/lang/Language_41.gif)
![French](/image/flag/lang/Language_42.gif)
![German](/image/flag/lang/Language_47.gif)
![Hebrew](/image/flag/lang/Language_53.gif)
![Hindi](/image/flag/lang/Language_54.gif)
![Hungarian](/image/flag/lang/Language_55.gif)
![Indonesian](/image/flag/lang/Language_57.gif)
![Iranian Persian](/image/flag/lang/Language_95.gif)
![Italian](/image/flag/lang/Language_61.gif)
![Japanese](/image/flag/lang/Language_62.gif)
![Kazakh](/image/flag/lang/Language_66.gif)
![Korean](/image/flag/lang/Language_70.gif)
![Lithuanian](/image/flag/lang/Language_76.gif)
![Modern Greek (1453-)](/image/flag/lang/Language_48.gif)
![North Azerbaijani](/image/flag/lang/Language_11.gif)
![Polish](/image/flag/lang/Language_96.gif)
![Portuguese](/image/flag/lang/Language_97.gif)
![Romanian](/image/flag/lang/Language_102.gif)
![Russian](/image/flag/lang/Language_103.gif)
![Serbian](/image/flag/lang/Language_107.gif)
![Spanish](/image/flag/lang/Language_119.gif)
![Standard Arabic](/image/flag/lang/Language_6.gif)
![Swedish](/image/flag/lang/Language_122.gif)
![Tagalog](/image/flag/lang/Language_123.gif)
![Tamil](/image/flag/lang/Language_125.gif)
![Thai](/image/flag/lang/Language_128.gif)
![Ukrainian](/image/flag/lang/Language_136.gif)
![Urdu](/image/flag/lang/Language_137.gif)
![Vietnamese](/image/flag/lang/Language_139.gif)
Рівень 0 до A1: Вивчення основ турецької граматики.[edit | edit source]
Іменники[edit | edit source]
У турецькій мові іменники, як і в багатьох інших мовах, можуть бути однини або множини. Щоб утворити множину, є деякі правила однак винятки також є часто. У цьому розділі Ви ознайомитеся з базовими правилами деклінації іменників.
Відмінювання іменників[edit | edit source]
У турецькій мові іменники можуть мати різні закінчення в залежності від відміни та займенника в який звертаються. Основні відміни турецьких іменників - називний відмінок (ким? що?), родовий відмінок (кого? чого?), давальний відмінок (кому? чому?), місцевий відмінок (де?), директивний відмінок (куди?) та інструментальний відмінок (з чим?).
Для прикладів ми розглянемо іменники в давальному відмінку.
Іменники в давальному відмінку[edit | edit source]
Коли називний іменник закінчується на голосний звук, до нього дописується "yе". А коли закінчується на приголосний, до нього дописується "yа".
Ось деякі приклади:
Турецька мова | Вимова | Український переклад |
---|---|---|
kitap (книга) | kтап'є | книзі |
ev (дім) | ев'є | в домі |
müdür (директор) | мюдюр'йе | директорові |
kadın (жінка) | кадин'яа | жінці |
Примітка. Не всі іменники закінчуються на приголосні або голосні звуки. Є деякі винятки, в зв'язку з чим слід ретельно вивчити таблицю деклінації іменників.
Множина іменників[edit | edit source]
У турецькій мові множина утворюється додаванням закінчення "lеr" до іменника.
Ось деякі приклади:
Турецька мова | Вимова | Український переклад |
---|---|---|
kalem (ручка) | калемлер | олівці |
kitap (книга) | ктап'єлер | книги |
çocuk (дитина) | чоджук'лер | діти |
öğrenci (студент) | єр'енджілер | студенти |
Пам'ятайте, що як і в розділі відмінювання іменників, винятки є часто.
Навчайтеся турецької граматики більш детально для отримання ще більш докладних знань про турецькі іменники та множини.
Інші уроки[edit | edit source]
- Курс від 0 до A1 → Граматика → Голосні та Приголосні
- Курс 0 до А1 → Граматика → Умовні речення
- Курс 0-А1 → Граматика → Прикметники
- 0 to A1 Course
- Курс 0-А1 → Граматика → Дієслова
- Курс 0 до A1 → Граматика → Дієприкметник
- Курс "Від 0 до A1" → Граматика → Відмінки
- Курс 0-А1 → Граматика → Займенники
- Курс від 0 до А1 → Граматика → Вимова