Language/Turkish/Grammar/Cases/uk





































Вступ[edit | edit source]
У турецькій мові відмінки є важливим елементом, який допомагає зрозуміти, як слова взаємодіють одне з одним у реченні. Вони визначають, яку роль слово відіграє у висловлюванні, чи є воно підметом, додатком чи обставиною. Ця система робить турецьку мову унікальною і цікавою для вивчення. У цій лекції ми детально розглянемо різні відмінки в турецькій мові, їх використання та приклади.
Що таке відмінки?[edit | edit source]
Відмінки — це граматичні категорії, які вказують на функцію слова в реченні. У турецькій мові існує вісім основних відмінків. Кожен з них має свої особливості та правила вживання. Давайте розглянемо ці відмінки докладніше.
Основні відмінки в турецькій мові[edit | edit source]
Турецька мова має вісім основних відмінків:
- Називний (Nominative) — вказує на підмет речення.
- Родовий (Genitive) — показує приналежність.
- Давальний (Dative) — вказує на напрямок або отримувача.
- Винний (Accusative) — позначає об'єкт дії.
- Орудний (Instrumental) — вказує на засіб або спосіб.
- Місцевий (Locative) — вказує на місце.
- Зворотний (Ablative) — вказує на вихід або віддалення.
- Відмінок запитання (Interrogative) — використовується для запитань.
Називний відмінок (Nominative)[edit | edit source]
Називний відмінок використовується для вказівки на підмет речення. Він відповідає на запитання "хто?" або "що?". У турецькій мові називний відмінок не має жодних закінчень.
Приклади використання називного відмінка[edit | edit source]
Turkish | Pronunciation | Ukrainian |
---|---|---|
elma | елма | яблуко |
çocuk | чоджук | дитина |
kitap | кітап | книга |
masa | маса | стіл |
araba | араба | автомобіль |
Родовий відмінок (Genitive)[edit | edit source]
Родовий відмінок вказує на приналежність. Він відповідає на запитання "кого?" або "чого?". У турецькій мові родовий відмінок утворюється за допомогою суфіксів -in, -ın, -un, -ün.
Приклади використання родового відмінка[edit | edit source]
Turkish | Pronunciation | Ukrainian |
---|---|---|
elmanın | елманин | яблука |
çocuğun | чоджугун | дитини |
kitabın | кітябин | книги |
masanın | масанин | столу |
arabanın | арабанин | автомобіля |
Давальний відмінок (Dative)[edit | edit source]
Давальний відмінок вказує на напрямок або отримувача дії. Він відповідає на запитання "кому?" або "чому?". У турецькій мові давальний відмінок утворюється за допомогою суфіксів -e, -a.
Приклади використання давального відмінка[edit | edit source]
Turkish | Pronunciation | Ukrainian |
---|---|---|
elmaya | елмая | до яблука |
çocuğa | чоджуга | до дитини |
kitaba | кітаба | до книги |
masaya | масая | до столу |
arabaya | арабая | до автомобіля |
Винний відмінок (Accusative)[edit | edit source]
Винний відмінок позначає об'єкт дії. Він відповідає на запитання "кого?" або "що?". У турецькій мові винний відмінок утворюється за допомогою суфіксів -ı, -i, -u, -ü.
Приклади використання винного відмінка[edit | edit source]
Turkish | Pronunciation | Ukrainian |
---|---|---|
elmayı | елмаи | яблуко (об'єкт) |
çocuğu | чоджуг | дитину (об'єкт) |
kitabı | кітаби | книгу (об'єкт) |
masayı | масайи | стіл (об'єкт) |
arabayı | арабая | автомобіль (об'єкт) |
Орудний відмінок (Instrumental)[edit | edit source]
Орудний відмінок вказує на засіб або спосіб дії. Він відповідає на запитання "ким?" або "чим?". У турецькій мові орудний відмінок утворюється за допомогою суфіксів -le, -la.
Приклади використання орудного відмінка[edit | edit source]
Turkish | Pronunciation | Ukrainian |
---|---|---|
elma ile | елма іле | з яблуком |
çocuk ile | чоджук іле | з дитиною |
kitap ile | кітап іле | з книгою |
masa ile | маса іле | зі столом |
araba ile | араба іле | з автомобілем |
Місцевий відмінок (Locative)[edit | edit source]
Місцевий відмінок вказує на місце дії. Він відповідає на запитання "де?". У турецькій мові місцевий відмінок утворюється за допомогою суфіксів -de, -da.
Приклади використання місцевого відмінка[edit | edit source]
Turkish | Pronunciation | Ukrainian |
---|---|---|
elmada | елмада | в яблуці |
çocukta | чоджукта | в дитині |
kitapta | кітатта | в книзі |
masada | масада | на столі |
arabada | арабада | в автомобілі |
Зворотний відмінок (Ablative)[edit | edit source]
Зворотний відмінок вказує на вихід або віддалення. Він відповідає на запитання "від кого?" або "від чого?". У турецькій мові зворотний відмінок утворюється за допомогою суфіксів -den, -dan.
Приклади використання зворотного відмінка[edit | edit source]
Turkish | Pronunciation | Ukrainian |
---|---|---|
elmadan | елмаден | з яблука |
çocuktan | чоджукдан | з дитини |
kitaptan | кітаптан | з книги |
masadan | масадан | зі столу |
arabadan | арабадан | з автомобіля |
Відмінок запитання (Interrogative)[edit | edit source]
Відмінок запитання використовується для формування запитань. У турецькій мові відмінок запитання не має специфічних закінчень, але запитання формуються за допомогою інтонації та питальних слів.
Приклади використання відмінка запитання[edit | edit source]
Turkish | Pronunciation | Ukrainian |
---|---|---|
elma mı? | елма ми? | яблуко? |
çocuk mu? | чоджук му? | дитина? |
kitap mı? | кітат ми? | книга? |
masa mı? | маса ми? | стіл? |
araba mı? | араба ми? | автомобіль? |
Вправи[edit | edit source]
Тепер, коли ви ознайомилися з відмінками в турецькій мові, давайте спробуємо закріпити отримані знання.
Вправа 1[edit | edit source]
Перекладіть наступні речення на турецьку, використовуючи правильні відмінки:
1. Яблуко на столі.
2. Я беру книгу.
3. Дитина з бабусею.
4. Автомобіль до магазину.
5. Я бачу собаку.
Вправа 2[edit | edit source]
Заповніть пропуски, використовуючи правильні форми слів:
1. Ben elma ___ (смачний).
2. Çocuk ___ (грати) bahçede.
3. Kitap ___ (цікавий) değil.
4. Masa ___ (старий) ve büyük.
5. Araba ___ (червоний) ve hızlı.
Вправа 3[edit | edit source]
Складіть речення, використовуючи наведені слова і правильні відмінки:
1. çocuk, kitap, masada
2. araba, elma, yanında
3. kadın, çocuk, bahçede
4. arkadaş, ev, içinde
5. öğretmen, öğrenci, sınıfta
Вправа 4[edit | edit source]
Виберіть правильний відмінок для слів у дужках:
1. Ben (elma) ___ (даю) çocuklara.
2. Kitap (masa) ___ (üzerinde).
3. Çocuk (baba) ___ (geliyor).
4. Kadın (kedi) ___ (görmek).
5. Araba (yolda) ___ (durdu).
Вправа 5[edit | edit source]
Поставте запитання до речень, використовуючи відмінок запитання:
1. Elma masada.
2. Çocuk okulda.
3. Kitap kütüphanede.
4. Kadın evde.
5. Araba garajda.
Рішення до вправ[edit | edit source]
Вправа 1[edit | edit source]
1. Masa üzerinde elma var.
2. Ben kitabı alıyorum.
3. Çocuk babaannesiyle.
4. Araba dükkâna gidiyor.
5. Ben köpeği görüyorum.
Вправа 2[edit | edit source]
1. Ben elma lezzetli.
2. Çocuk bahçede oynuyor.
3. Kitap ilginç değil.
4. Masa eski ve büyük.
5. Araba kırmızı ve hızlı.
Вправа 3[edit | edit source]
1. Çocuk kitap masada.
2. Araba elma yanında.
3. Kadın çocuk bahçede.
4. Arkadaş ev içinde.
5. Öğretmen öğrenci sınıfta.
Вправа 4[edit | edit source]
1. Ben elmayı çocuklara veriyorum.
2. Kitap masa üzerinde.
3. Çocuk babadan geliyor.
4. Kadın kediyi görüyor.
5. Araba yolda durdu.
Вправа 5[edit | edit source]
1. Elma mı masada?
2. Çocuk mu okulda?
3. Kitap mı kütüphanede?
4. Kadın mı evde?
5. Araba mı garajda?
Інші уроки[edit | edit source]
- Курс 0 до A1 → Граматика → Іменники
- Курс 0-А1 → Граматика → Дієслова
- Курс 0-А1 → Граматика → Прикметники
- Курс 0 до A1 → Граматика → Дієприкметник
- Курс 0-А1 → Граматика → Займенники
- Курс 0 до А1 → Граматика → Умовні речення
- 0 to A1 Course
- Курс від 0 до A1 → Граматика → Голосні та Приголосні
- Курс від 0 до А1 → Граматика → Вимова